Антигени по іншому можна назвати чужі гени, тобто несучі чужу інформацію. Будь-які клітини, тканини і органи є з чужого організму, є антигенами. Але є і свої тканини організму які так само можна назвати антигенами, на приклад кришталик ока, ті тканини які не є контактами з внутрішнім середовищем організму.

Види антигенів - білки:

1. поліпептиди,
2. глікопротеїди,
3. полісахариди,
4. ліпопротеїди,
5. нуклеопротеїни,
6. нуклеїнові кислоти.
7. ліпіди високої щільності,

Антигени дають або слабка відповідь імунної системи чи бо сильний, з цього їх ділять на 2 типу.

Сильні антигени мають білкову структуру.

Деякі з них можуть взаємодіяти з продуктами відповіді організму, їх називають ще, антигенної функцією.

Інші ж можуть розвивати імунну відповідь, його називають антигенним дією. Є так само не повні антигени вони не мають антигенів, але вступають у взаємозв'язок. Неповні антигени, по іншому називають гаптенами. До гаптенами відносять лікарські речовини, потрапляючи в організм, вони стикаються з білками, надалі перевоплащаются в повноцінний антиген.

По мимо всього вище перерахованого, що б антиген проявив свої властивості, він повинен володіти ще кількома ознаками {за складністю будови, жорсткістю, розчинність, макромалекулярнимі, переходити в колоїдне стану}.

Зрозуміло, що кожен антиген складається з молекул, кожна його молекула складається з двох частин - детермінантності, 2-3% поверхні молекули. Саме вона робить його таким особливим від інших. Друга частина, називається провідникової, вона не проявляє антигенного дії і не взаємодіє з гомологічними антитілами при відділенні від своєї групи. Іншими словами, перетворюється на гаптен.

Всі мікроарганізми мають в собі комплекс антигенів, будь то це віруси або бактерії. Мікробні антигени в свою чергу діляться ще на Гетероантігени, группоспефіческіе, відоспефіческіе, варінтспеціфіческіе антигени.

За локалізацією антигени діляться на целлюлярной (пов'язані з кліткою) і екстрацелюлярний (не пов'язані з кліткою). У першому випадки основою є соматический антиген, жгутиковий н-антиген (білок), поверхневі капсульні - до - антиген і VI-антиген. У другому ж випадки, антигени секретуються в зовнішнє середовище.

Антитіла. Властивості антитіл.

Антитіла це білки, що відповідають на антиген. Антитіла відносять до сироватковим глобулинам, по тому їх називають іммуноглабуліни Ig .

Антитіла мають 2 властивості, вони здатні вступати у взаємозв'язок з антигеном і володіють фізико-хімічною будовою.

Що в цілому можна сказати про імуноглобулінах, це те що вони з'являються в результаті контакту з антигенами. І за своїм походженням знову ж поділяються на:

• -Нормально, ті що знаходяться у будь-якого організму, із за битовухи.

• - Інфекційні антитіла, вони накопичуються в організмі, коли людина захворює.

• -постінфекціонние антитіла, вони утворюються після перенесеної хвороби.

• -поствакціонние антитіла, перетворюються після імунізації.

Так само як і мікроорганізми, імуноглобуліни поділяються ще й на групи:

• - Групоспецифічні;

• - Видоспецифічні;

• - Варіантспеціфіческіе;

• - Перекрестнореагірующіе.

Одним цікавим властивостям яким володіють імуноглобуліни, це їх здатність гетерогенність (неоднорідність популяції імуноглобулінів по генетичній детермінованості їх утворення та за фізико-хімічною будовою.)