Завдяки специфіці шляхи передачі, ризик зараження безпосередньо залежить від статевої поведінки людини (кількість статевих партнерів, використання презерватива і т.д.). На жаль, дуже багато людей ведуть безладне статеве життя і нехтують засобами захисту - про це красномовно свідчить історія епідемії ВІЛ-інфекції. Перші повідомлення про цю епідемію з'явилися на початку 80-х років ХХ століття, а зараз її жертвами стало 50 мільйонів людей.

Як не парадоксально, більшість людей воліють закривати очі на ймовірність зараження венеричними захворюваннями, вирушаючи до лікаря лише коли симптоми стають очевидними. У першу чергу, тут спрацьовує психологічний бар'єр: людина намагається до останнього не допустити думки про те, що може виявитися хворий. Другою причиною є елементарний дефіцит знань. Тим більше, що підступність цієї категорії захворювань полягає в тому, що на початку вони можуть протікати приховано, не викликаючи серйозних загальних розладів і навіть просто неприємних відчуттів.