Кольпіт: причини виникнення, симптоми і лікування захворювання
Кольпіт відноситься до числа найбільш часто зустрічаються гінекологічних захворювань, хвороба пов'язана із запаленням слизової піхви.
Причини розвитку кольпіту
Кольпіт може бути спровокований наступними факторами:
- Порушення норм особистої гігієни;
- Прийом антибіотиків;
- Пошкодження слизової під час проведення маніпуляцій в матці або піхву (невірне спринцювання, позаплановий аборт);
- Алергія на ліки, що вводяться в піхву;
- Зниження загального імунітету, викликане інфекційними захворюваннями;
- Збої в харчуванні слизової оболонки при наявності судинних розладів;
- ЗПП (мікоплазмоз, гонорея, хламідіоз та ін.);
- Порушення ендокринної функції залоз (можуть бути викликані цукровим діабетом, ожирінням, різними захворюваннями яєчників).
Перераховані фактори сприяють появі в піхву невластивою йому мікрофлори, що призводить до початку запального процесу.
Ознаки кольпіту
Розрізняють два види кольпіту: хронічний і гострий. Хронічний характеризується виділеннями з статевих шляхів, неприємними відчуттями і свербінням в області піхви.
Така форма відрізняється тривалим перебігом і має схильність до рецидиву.
Ознаками гострого кольпіту є вагінальні виділення, за кольором, кількістю і запаху відмінні від нормальних:
- Виділення можуть мати сукровичних або жовтуватий вид (викликаний домішкою еритроцитів або гною);
- При грибковому збудника виділення білі, мають сирнистий вигляд;
- Виділення при трихомонадному кольпіті мають пінисту структуру, відзначається наявність в них пухирців газу.
Ознаками гострого кольпіту також є печіння під час сечовипускання, почервоніння, свербіж і набряк зовнішньої частини статевих органів, болі в спині і нижньої частини живота.
Лікування кольпіту
Терапія захворювання має загальний і місцевий характер, при цьому враховується тип збудника. При лікуванні кольпіту важливо не тільки позбутися від проявів захворювання, але і провести роботу з діагностики та лікування функціональних порушень і супутніх хвороб.
В період лікування слід утриматися від ведення статевого життя, варто зробити обстеження і, при необхідності, лікування партнера.
Місцеве лікування кольпіту полягає у прийнятті теплих сидячих ванн з настоєм антисептика (ромашки). Також використовують спринцювання, вид розчину залежить від характеру виділень, в деяких випадках доводиться вдаватися до допомоги вагінальних ванночок.
При лікуванні слід дотримуватися дієти і утриматися від алкоголю, солоної і гострої їжі, кави. Місцеве лікування проводиться в сукупності з загальнозміцнюючим.
Специфічного лікування вимагає трихомонадний і гонококовий кольпіт, якщо захворювання викликане наявністю хламідій, використовують антибіотики тетрацеклінового ряду.
Протягом лікування виділення з піхви відправляється на бактеріологічне дослідження.
Контрольні мазки у жінок в постменопаузі і дівчаток беруть відразу після закінчення лікувального курсу, жінки дітородного віку здають мазок на 4 або 5 день після початку менструацій.
|